Продовжуємо мандрувати мікрорайоном М’ятно-дослідної станції та знайомитися з вулицями, які було перейменовано в процесі дерусифікації

Вулиця О.Я. Панченка – вулиця Олени Пчілки

Панченко Олексій Якович (1907-1943) – Герой Радянського Союзу. Військову службу проходив у 1930-33 в Прилуках авіаційним механіком. Звільнившись у запас, пішов працювати на Прилуцький меблевий комбінат. На фронт пішов у вересні 1943 року, служив рядовим у 163 стрілецькій дивізії. Посмертно було привоєно звання Героя. Погруддя О.Я. Панченку встановлено у сквері Вічної Слави.
Відповідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» дана назва вулиці є комуністичною символікою та підлягає перейменуванню.

Наразі вулицю перейменовано на честь Олени Пчілки.
Олена Пчілка (1849-1930) (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова) – письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.
Здобула домашню початкову освіту. Під час навчання в зразковому пансіоні шляхетних дівчат у Києві (1861-1866) мешкала в брата Михайла Драгоманова, який мав великий вплив на формування її світогляду.

Продовжуємо мандрувати мікрорайоном М’ятно-дослідної станції та знайомитися з вулицями, які було перейменовано в процесі дерусифікації

Вулиця Олександра Коробова – вулиця Івана Бровченка

Коробов Олександр Васильович (1910-1981) – Герой Радянського Союзу (13.09.1944). Народився 13 серпня 1910 року в селі Заплавне Волгоградської області. Після закінчення школи працював у радгоспі, а після переїзду до Козельця Чернігівської області – дільничним уповноваженим районного відділу НКВС. У Другу світову війну був командиром відділення 464-го стрілецького полку 232-ї стрілецької дивізії.
У 1945 році старшина демобілізувався. Жив і працював у Прилуках. Працював у військовій частині 42180 на посаді начальника банно-прального комбінату та на меблевому комбінаті.
Помер Олександр Коробов у 1981 році. Похований на міському кладовищі «Новий Побут». Погруддя О.В. Коробову встановлено в парку Вічної Слави.

Наразі вулицю перейменовано на честь Івана Бровченка.

Продовжуємо мандрувати мікрорайоном М’ятно-дослідної станції та знайомитися з вулицями, які було перейменовано в процесі дерусифікації

Вулиця Михайла Лермонтова – вулиця Івана Сірка

Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) – російський поет, прозаїк, драматург. Народився М.Ю. Лермонтов у Москві. Навчався в Московському університетському благородному пансіоні.
1830-1831 рр. – вершинний етап юнацької творчості Лермонтова. Він працює надзвичайно інтенсивно: за два роки перепробував практично всі віршовані жанри: елегія, романс, пісня, присвячення, послання і т. д. Поет торкається і загальних питань буття, і етичного життя особистості. Також Лермонтов подекуди оспівувує російські загарбання територій, у яких він сам і брав участь.
Помер на дуелі в 1841 році.
Відповідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» дана назва вулиці є комуністичною символікою та підлягає перейменуванню.

Наразі вулицю перейменовано на честь Івана Сірка.

Вулиця Миколи Вавилова – вулиця Юрія Мірюти

Микола Іванович Вавилов (1887-1943) – російський і радянський вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин.
Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, що охопили більшість континентів (крім Австралії та Антарктиди), в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин.
З 1921 по 1940 роки завідував Відділом прикладної ботаніки та селекції в Петрограді, який у 1924 році був реорганізований у Всесоюзний інститут прикладної ботаніки та нових культур, а в 1930 році – у Всесоюзний інститут рослинництва, керівником якого він залишався до серпня 1940 року.
У 1940 році – арештований за доносом. У 1943 році – помер у в’язниці НКВС від пелагри – хвороби, яку викликає абсолютне виснаження організму.

До вашої уваги ще дві вулиці мікрорайону Рокитний, які змінили свої назви у зв’язку з процесом дерусифікації в Прилуках.

Вул. Дружби Народів – вул. Кільцева

Концепт «дружби народів» походить із комуністичної доктрини. За марксистською теорією «братство» між робочими класами різних країн мало би замінити застаріле та капіталістичне поняття націй. Ленін називав Російську імперію «тюрмою народів», натомість СРСР, нібито, створювався на базі принципу «дружби народів». У СРСР існував орден Дружби народів та Університет Дружби народів.
Насправді ж, дружба народів у радянській інтерпретації все одно зводилася до головного друга, який визначає порядок денний і підлеглих друзів-сателітів. Вона була можливою за умови ефективного репресивного апарату, і щойно почалась економічна криза, а репресивна машина дала слабину, дружба соціалістичних народів раптом розвалилася. Тим не менш, ця порожня ідеологема ще довго залишалася в топонімах і пам’ятниках.

Вулиця Челюскінців – вулиця Ігоря Сікорського

Вулиця Челюскінців прокладена наприкінці 1940-х років. Була названа ім’ям російського полярного дослідника Семена Івановича Челюскіна. Члени його екіпажу були відомі як Челюскінці. Під час цієї події був факт знищення за наказом Москви потерпілої баржі з двома тисячами в’язнів, які мали будувати шахти та інші підприємства.

Наразі вулицю перейменували на честь Ігоря Сікорського (1889-1972).
Ігор Сікорський – видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та США. Творець першого у світі чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913), важкого чотирьохмоторного бомбардувальника та пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).

У Прилуках в процесі дерусифікації перейменували 37 вулиць і 44 провулки. Близько десятка з них знаходиться в мікрорайоні Рокитний. У попередніх номерах ми нагадали вам три вулиці даного мікрорайону та розповіли про нові назви, які їм було присвоєно. Сьогодні продовжуємо мандрувати Рокитним. На черзі вулиці Олега Кошового та Дмитра Валентика.

Вулиця Олега Кошового – вулиця Івана Богуна

Вулиця Олега Кошового. Вулицю було названо на честь Олега Кошового (1926-1943) – одного з учасників підпільної організації «Молода гвардія».
Народився Олег Кошовий у місті Прилуки. У січні 1940 року Олег із матір’ю переїхав до Краснодона (нині Сорокине). У період Другої світової війни Олег Кошовий був учасником підпільної організації «Молода гвардія». На початку 1943 року був заарештований німцями та розстріляний. Після війни нагороджений Золотою медаллю Героя Радянського Союзу посмертно.
Образ Олега Кошового був створений на основі роману «Молода гвардія» авторства О.О. Фадєєва, який не є офіційним документом, що підтверджував би діяльність Кошового та самої організації. Натомість є свідчення рідних інших учасників організації, які розвінчуюють образ Олега Кошового, як керівника даної молодіжної організації.